Визнання протиправною бездіяльності ТЦК щодо нерозгляду заяви на відстрочку: рішення Вінницького суду

📌 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД (10.02.2026, справа №120/9618/25) задовольнив позов щодо протиправної бездіяльності ТЦК, який не розглянув по суті заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд встановив, що позивач 16.05.2025 направив до ТЦК заяву про оформлення відстрочки від мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та долучив документи, які підтверджують право на таку відстрочку. Однак замість прийняття рішення за результатами розгляду заяви ТЦК фактично обмежився листом із вимогою особисто прибути для повторного подання заяви та пред’явлення військово-облікових документів.

Суд дійшов висновку, що після отримання заяви та підтвердних документів відповідач був зобов’язаний розглянути заяву по суті та прийняти одне з передбачених законом рішень: або надати відстрочку, або прийняти мотивовану письмову відмову.

Важливим висновком суду стало те, що суб’єкт владних повноважень не може ухилятися від прийняття рішення, якщо його ухвалення входить до виключної компетенції відповідного органу. Відсутність належно оформленого рішення про надання відстрочки або відмову в її наданні свідчить про протиправну бездіяльність.

Суд окремо наголосив, що подана заява разом із підтвердними документами підлягала розгляду у порядку, визначеному Порядком №560, а тому ТЦК повинен був діяти не формально, а в межах чітко визначеної процедури та строків.

У підсумку суд визнав, що відповідач не дотримався вимог законодавства, не розглянув заяву належним чином та не прийняв рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки.

Результат справи:

• визнано протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви про відстрочку;
• ТЦК зобов’язано розглянути заяву про відстрочку по суті;
• ТЦК зобов’язано прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду;
• на користь позивача стягнуто 1211,20 грн судового збору.

Справу супроводжувало Адвокатське бюро Дмитришиної Тетяни.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 лютого 2026 р.Справа № 120/9618/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.05.2025 позивач особисто направив поштою до ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, відповідачем на адвокатський запит щодо розгляду заяви позивача, повідомлено листом від 03.06.2025 про те, що ОСОБА_1 необхідно в найкоротші строки особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та пред`явити військово-облікові документи.

На переконання позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду його заяви від 16.05.2025, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із даним позовом.

Представник відповідач подав до суду відзив на позовну заяву згідно якого просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 16.05.2025 направив поштовим зв`язком на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 16.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Разом із заявою надав наступні документи: нотаріально засвідчену копію паспорта ОСОБА_1 ; копію військового квитка серії НОМЕР_1 від 23.09.2008 року; військово-обліковий документ «Резерв+»; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.11.2024 року; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.11.2024 року; копію індивідуальної програми реабілітації інваліда № 672 від 12.11.2024 року; довідку про фактичне місце проживання № 08-53/540 від 06.05.2025 року; копію посвідчення серії НОМЕР_4 від 17.12.2024 року; копію протоколу лікарсько-консультативної комісії № 95 від 12.11.2024 року; витяг з реєстру територіальної громади № 2025/001052448 від 24.01.2025 року; копію паспорта ОСОБА_2 ; супровідний лист; згоду на обробку персональних даних.

У зв`язку із ненаданням відповіді, адвокатом позивача надіслано на адресу відповідача адвокатський запит щодо стану розгляду заяви позивача від 16.05.2025.

Листом від 03.06.2025 за №777 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” надано відповідь №7567 від 29.05.2025.

Так, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №7567 від 29.05.2025 позивача повідомлено про те, що для можливості розгляду його заяви на виконання вимог Порядку №560 йому необхідно з`явитися в найкоротші строки особисто до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання заяви про відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та пред`явлення військово-облікового документу.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє до сьогодні.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон №2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено зокрема такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, визначені Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 3543-XII від 21.10.1993 (далі – Закон № 3543-ХІІ)

Відповідно до статті 4 Закону № 3543-ХІІ організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Згідно з статтею 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин

На виконання пункту 14 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Процедура надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, врегульована Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі – Порядок № 560)

Пунктом 56 вказаного Порядку передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з пунктом 57 Порядку № 560, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

На виконання пункту 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, за змістом вказаних норм, заява про відстрочку та додані до неї документи подаються особисто військовозобов`язаним за місцем перебування на військовому обліку за умови пред`явлення військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі).

За результатами розгляду заяви про відстрочку, комісія ухвалює рішення у формі протоколу про надання або про відмову у наданні відстрочки. У разі задоволення заяви про відстрочку, видається довідка встановленої форми, а у разі відмови у наданні відстрочки за встановленою формою складається повідомлення.

Суд встановив, що направив особисто на поштову адресу відповідача заяву від 16.05.2025, у якій просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До вказаної заяви позивач додав документи на підтвердження наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову.

Проте, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову не прийняв.

Доказів протилежного відповідач, як суб`єкт владних повноважень не надав.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Таким чином, виходячи із обставин цієї справи та беручи до уваги те, що прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації належить до безпосередніх повноважень відповідача та останнім фактично по суті заяву позивача від 16.05.2025 належним чином не розглянута, суд дійшов висновку, що належним способом захисту буде зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович