Стягнення додаткових витрат на дітей понад аліменти у Вінниці: суд присудив 192 349,22 грн (Справа №127/40434/25)

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у справі №127/40434/25 від 13 лютого 2026 року частково задовольнив позов матері про стягнення додаткових витрат на дітей та постановив стягнути з батька 192 349,22 грн.

Суть спору полягала в тому, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір’ю. Раніше з батька вже були стягнуті аліменти, однак мати звернулася до суду окремо, оскільки відповідач не брав участі у покритті додаткових витрат, пов’язаних із лікуванням дітей, корекцією зору, ортопедичними потребами, стоматологічними послугами, щепленнями та іншими медичними витратами.

Суд дослідив матеріали справи та встановив, що обидві дитини мали захворювання, які потребували регулярного лікування та значних фінансових витрат. Зокрема, були підтверджені проблеми із зором, необхідність використання ортокератологічних нічних лінз, регулярної стерилізації лінз, медичних оглядів, придбання ліків, ортопедичних устілок, стоматологічного лікування, щеплень, діагностики та інших медичних послуг.

Суд зазначив, що згідно зі статтею 185 Сімейного кодексу України той із батьків, з кого стягуються аліменти, зобов’язаний брати участь і в додаткових витратах на дитину, якщо вони викликані особливими обставинами, зокрема хворобою, каліцтвом або розвитком здібностей дитини. Саме тому медичні витрати, підтверджені належними доказами, можуть бути компенсовані в судовому порядку окремо від аліментів.

У цій справі суд погодився, що витрати на лікування дітей, ортопедичні засоби, корекцію зору, лінзи, стоматологію, щеплення, МРТ, медичні обстеження та придбання необхідних медичних товарів є додатковими витратами, які підлягають стягненню з батька.

Водночас суд відмовив у стягненні частини заявлених сум, оскільки не всі витрати були визнані такими, що підпадають під поняття додаткових витрат у розумінні статті 185 СК України. Зокрема, суд не відніс до додаткових витрат:

• оплату навчання у коледжі;
• підготовчі курси;
• курси англійської мови;
• туристичні поїздки за кордон;
• витрати на дитячу книжкову продукцію.

Суд окремо підкреслив, що навчання у закладі освіти, підготовка до вступу, репетитори, книжки та звичайні побутові чи освітні потреби не завжди є додатковими витратами у розумінні сімейного законодавства, оскільки такі витрати мають покриватися, зокрема, за рахунок аліментів.

За результатами розгляду справи позов було задоволено частково. Із батька на користь матері стягнуто 192 349,22 грн додаткових витрат на дітей, а також судовий збір у дохід держави.

Це рішення є показовим для справ, у яких один із батьків не бере участі у витратах на лікування дитини, медичну реабілітацію, придбання спеціальних засобів чи інші витрати, зумовлені станом здоров’я дітей.

Справу супроводжувало Адвокатське бюро Дмитришиної Тетяни.

Справа № 127/40434/25
Провадження № 2/127/9754/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Вінниця.

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Воробйова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, мотивуючи позовну заяву тим, що вони перебували у шлюбі з 25.07.2003 року, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2018 року був розірваний. Вказаним рішенням суду було визначено місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.04.2019 року з ОСОБА_2 стягнено на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 3000 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 07.03.2019 року. Проте рішенням Вінницького апеляційного суду від 30.05. 2019 року розмір аліментів зменшено до 2000 грн. Під час виконання рішення суду відповідач сплачує аліменти нерегулярно, в зв`язку з чим має заборгованість.

При цьому, відповідач також не приймає участі у додаткових витратах на дітей. Так позивачем були понесені витрати на ОСОБА_5 до її повноліття, у зв`язку із захворюваннями, навчанням та у зв`язку із розвитком певних її здібностей. ОСОБА_3 має потребу у використанні щоночі ортокератологічних нічних лінз Swissiens на обидва ока та потребує щомісячної стерилізації нічних ортокератологічних лінз та обстеження, на що витрачаються чималі кошти. Крім того, останній було встановлено ряд інших захворювань, що потребувало медикаментозного лікування. Також дочка ОСОБА_4 має проблеми із зором.

Крім того, позивач оплачує для Дар`ї: курси англійської мови на 4000,00 грн., МРТ коліна 1550,00 грн., медичні послуги в «Альтамедика» – 3432,50 грн., підготовчі курси в університети 18000,00 грн. та 2200,00 грн., навчання у Вінницькому технологічно-промисловому коледжі -4000,00 грн., формування устілки 3300,00 грн., діагностика стопи 300,00 грн.,

ОСОБА_6 позивачем оплачено: корекція устілки 9707,50 грн., щеплення 4600,00 грн., догляд за очима 50909,00 грн., послуги стоматолога 22860,00 грн., ліки 1965,54 грн.

За відвідування обома дітьми: художньої гімнастики сплачено 7020,00 грн., секції з плавання 9470,00 грн., придбання дитячої книжкової продукції 1277,00 грн., виїзд на відпочинок та оздоровлення 68096,31 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, документально підтверджені додаткові витрати на дітей з 2018 року по 2025 рік у зв`язку з хворобами, розвитком особливих здібностей та витрат на оздоровлення складають 285922,53 грн. із них: витрати в зв`язку із хворобами дітей 148989,22 грн, витрати на навчання в зв`язку з особливими здібностями 47537 грн, витрати на оздоровлення 89396,31 грн.

На підставі наявності захворювання у дітей, відповідач на підставі положень ст .ст. 141, 185 СК України зобов`язаний брати участь у додаткових витратах, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати, понесені на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 285922,53 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу просила стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачами відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такі відзиви.

У визначені судом строки, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було, судову кореспонденцію надіслано судом на зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яку останній не отримав. Конверт із судовою кореспонденцію повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04.05.2018 року у справі № № 127/7551/18, яке набрало законної сили 05.06.2018 року, шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), зареєстрований 25.07.2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, актовий запис №1320, розірвано. Також визначено місцем проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання матері ОСОБА_1 (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12, 20).

Судом встановлено, що за виконавчим листом №127/6740/19, виданним Вінницьким міським судом Вінницької області 04.07.2019 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 07.03.2019 року (а.с. 8, 15-17).

На підставі вказаного виконавчого листа 09.07.2019 року Замостянським відділом ДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області було відкрито виконавче провадження №59485134 (а.с. 11). Станом на 2023 рік за відповідачем рахувалась заборгованість зі сплати аліментів (а.с. 19), проте доказів наявності заборгованості, станом на день звернення до суду з позовною заявою, не надано.

Суд звертає увагу, що у 2025 році дочці ОСОБА_8 виповнилось 18 років, тому стягнення аліментів на її утримання припинено.

Матеріалами справ встановлено, що діти мають захворювання, а саме:

– ОСОБА_3 плоско-вальгусна деформація обох стоп, плоскостопість обох стоп, асиметричне розташування надколінників, артрит правого колінного суглобу; короткозорість середнього ступеня, складний короткозорий астигматизм обох очей (а.с. 23, 24, 25, 51, 52, 58, 59, 117), в зв`язку з чим потребує ортопедичні устілки (корекція кожні 3 міс.), використання щоночі ортокератологічних лінз Swisslens на обидва ока, потребує щомісячної стерилізації нічних ортокератологічних лінз та обстеження (а.с. 31 на звороті);

– ОСОБА_4 короткозорість середнього ступеню правого ока, короткозорість легкого ступеню лівого ока, складний короткозорий астигматизм обох очей, в зв`язку з чим потребує використання щоночі ортокератологічних нічних лінз Swisslens на обидва ока, щомісячної стерилізації нічних ортокератологічних лінз та обстеження (а.с. 31, 36).

Позивачем надано медичні документи, які підтверджують зазначені вище захворювання дітей, квитанції на придбання рекомендованих ліків та про оплату медичних послуг і аналізів на загальну суму 192349,22 грн. (а.с. 26-30, 32-35, 42-50, 53, 56, 64, 84 88-94, 116, 121, 95, 96-97, 98-115). Слід відзначити, що понесені позивачем витрати на устілки, послуги стоматолога, щеплення, МРТ коліна, наборів для корекції зору, придбання лінз тощо, є додтковими витратами.

Згідно з довідкою СК «Авангард» від 15.05.2019 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 відвідували спортивну секцію з плавання у басейні з 06.09.2017 року та весь 2018 рік. Оплата з 2018 року становила 9040,00 грн. (а.с. 54).

Згідно з довідкою СК «Нокаут» від 14.05.2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_9 займалися у секції художньої гімнастики з 18.01.2018 року по 20.09.2018 року, щомісячна плата за заняття складала 390,00 грн. за кожну дитину, тобто загальна сума складає 7020,00 грн. (а.с. 55).

Також ОСОБА_9 відвідувала курси англійської мови з 2018 по 2019 рік у ФОП ОСОБА_10 та їх вартість складає 4000,00 грн. (а.с. 57).

Згідно з квитанціями від 26.12.2024 року придбано дитячої книжкової продукції на суму 826,00 грн. та 451,00 грн. (а.с. 69).

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України – батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у пункті 18 звернув увагу судів на те, що до передбаченої статті 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Тлумачення відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 521/16268/18 та у постанові від 26.08.2020 року у справі №336/1488/19 виснував, що навчання у вищих навчальних закладах для здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат за підготовчі курси в університетах та навчання у коледжі. Таким чином, навчання ОСОБА_11 у коледжі має здійснюватися за рахунок стягнутих аліментів.

Суд не погоджується з доводами позивача про віднесення до додаткових витрат туристичні поїздки дітей за межі України на загальну суму 68096,31 грн., оскільки позивачем не надано доказів, що ці поїздки були рекомендовані лікарем з метою лікування чи оздоровлення. Зокрема, до додаткових витрат належить санаторно-курортне лікування. Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність відпочинку дітей за кордоном при наявності можливості відпочинку в Україні, не навела мотивів вибору країн відпочинку, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дітей.

Щодо відшкодування позивачу витрат на придбання дитячої книжкової продукції, то вони задоволенню не підлягають, оскільки вони не відносяться до додаткових витрат, є базовими потребами, які покриваються аліментами.

Згідно з постановою Верховного Суду від 29.04.2022 року у справі № 761/27222/20 підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання, заняття з репетитором для підготовки до вступу до вищого навчального закладу, придбання посібників не може вважатися розвитком особливих здібностей дитини та відповідно бути особливими обставинами в розумінні статті 185 СК України. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів за відвідування дочкою курсів з англійської мови в розмірі 4000,00 грн., підготовчих курсів в університи 18000,00 грн. та підготовчі курси в коледж 2200,00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи стан здоров`я дітей, суд вважає, що позивач надала достатні докази, які підтверджують, що діти потребують постійного лікування та відповідно значних матеріальних витрат, тому позов ОСОБА_12 підлягає частковому задоволенню в сумі 192349,22 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1923,25 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (67,27%), оскільки позивач при подачі позову була звільнена від його сплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 180, 185 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати, понесені на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 192349,22 грн. (сто дев`яносто дві тисячі триста сорок дев`ять гривень 22 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1923,25 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять три гривні 25 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.