Суд скасував штраф ТЦК за неявку по повістці у Вінниці (справа №127/32442/25): стаціонарне лікування визнано поважною причиною

📌 ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (05.01.2026, справа №127/32442/25) задовольнив позов про скасування постанови ТЦК щодо накладення штрафу за нібито неявку по повістці без поважних причин.

Суд встановив, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн за неявку до ТЦК за повісткою 08.09.2025. Підставою для винесення постанови ТЦК вважав відсутність належного підтвердження поважних причин неявки.

Однак під час судового розгляду було підтверджено, що на дату виклику позивач перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні комунального закладу охорони здоров’я, а також мав належно оформлений медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

Крім того, суд встановив, що позивач:

▪️ своєчасно повідомив ТЦК про поважну причину неявки;

▪️ зробив це у межах триденного строку, визначеного законом;

▪️ надіслав на адресу ТЦК письмове повідомлення та підтвердні медичні документи;

▪️ ТЦК фактично отримав ці документи, і вони навіть містилися в матеріалах адміністративної справи.

Суд звернув увагу, що в оскаржуваній постанові було зазначено, ніби позивач не надав підтверджуючих документів, хоча це не відповідало фактичним обставинам та матеріалам справи.

Важливим висновком суду стало те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події, складу правопорушення та вини особи, які повинні бути належним чином доведені. У цій справі суд дійшов висновку, що позивач виконав вимоги закону щодо повідомлення про поважну причину неявки, а тому склад адміністративного правопорушення був відсутній.

Суд також врахував, що посадова особа ТЦК при розгляді справи про адміністративне правопорушення не надала належної оцінки всім доказам та не дотрималась вимог повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Результат справи:

• визнано протиправною та скасовано постанову ТЦК про накладення штрафу;
• справу про адміністративне правопорушення закрито;
• з відповідача стягнуто на користь позивача 484,48 грн судового збору
• також стягнуто 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

Справу супроводжувало Адвокатське бюро Дмитришиної Тетяни.

Справа № 127/32442/25
Провадження № 2-а/127/294/25

Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участю секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Дмитришиної Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 через систему «Електронний суд» до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла вище вказана позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитришина Т. І., в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_3  полковником ОСОБА_2 постанову № 331/8523 від 06.10.2025 про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17 000, 00 грн, закрити провадження та стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стоїть на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується електронний військово-обліковим документом.

22.09.2025 відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП згідно з яким, громадянин ОСОБА_1 не прибув за повісткою 08.09.2025 на 10.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 2 та пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022.

У графі «пояснення і зауваження щодо змісту протоколу» ОСОБА_1 зазначив, що він не з`явився по повістці у зв`язку з тим, що перебував на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025. 3 15.09.2025 по 22.09.2025 він перебував на до обстеженні, про що свідчать документи, які він надав у ТЦК та СП 22.09.2025.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що згідно з відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення № 5887 від 22.09.2025 встановлено, що громадянину ОСОБА_1 було вручено повістку, відповідно до якої він повинен був прибути 08.09.2025 о 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та належним чином повідомленим, про що свідчить власноручний підпис у розписці до повістки № АЄ 259 КАБ про необхідність прибути 08.09.2025 на 9.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом, у визначений строк не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення свої облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, що потягло неможливість встановлення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. п. 2 п. 1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560. Громадянин ОСОБА_1 за викликом на 09-00 год. 08.09.2025 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом по повістці. Підтверджуючий документів не надав, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Не погоджуючись, з обставинами, які зазначені у постанові № 331/8523 від 06.10.2025, позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

З 08.09.2025 по 15.09.2025 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 21309.

09.09.2025 позивач надіслав повідомлення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин його неявки за повісткою на 08.09.2025 на 10-00 год. у зв`язку зі стаціонарним лікуванням у КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». До повідомлення ОСОБА_1 додав копію виписки № 21309. Вказане підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 10.09.2025, з якого вбачається, що рекомендований лист ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано 10.09.2025.

Відповідно до медичного висновку № 1111-38РС-К8СР-СР82 від 09.09.2025 про тимчасову непрацездатність з електронної системи охорони здоров`я, пацієнт ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025.

Після виписки, 17.09.2025 ОСОБА_1 здавав аналізи для проведення лабораторних досліджень, що підтверджено результатом дослідження від 17.09.2025.

Окрім того, відповідно до результатів огляду № 11594544 від 19.09.2025 ОСОБА_1 рекомендовано лікування в умовах стаціонару та подальше до обстеження.

Консультативним висновком гастроентеролога від 02.09.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 ще з 02.09.2025 проходив амбулаторне лікування своїх захворювань.

22.09.2025 позивач на виконання вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.24 Порядку № 560, тобто у строк, що не перевищує сім календарних днів з дня закінчення лікування з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З огляду на викладене, можна зробити висновок про поважність причин неявки ОСОБА_1 у визначений у повістці час, а саме 08.09.2025 10-00 год., та дотримання ним положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 24 Порядку № 560 в частині повідомлення у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати часу прибуття до ТЦК та СП про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП та прибуття у строк, що не перевищує сім календарних днів з дня закінчення лікування, що свідчить про відсутність у позивача винної поведінки та суб`єктивної сторони правопорушення.

Зазначені обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Окрім того, як вбачається з військово-облікового документу у додатку «Резерв +» ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройшов ВЛК 05.09.2025, що також ставить під сумнів правомірність вручення йому повістки від 06.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з уточненням даних та проходженням ВЛК. При цьому, його незаконно поставили в розшук 14.09.2025 (причина: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ще в той час, коли ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, про що повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 09.09.2025.

Також слід звернути увагу на те, що позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а оскаржувану постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_7 , де ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправною та скасування постанови із закриттям провадження у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа була передана судді 15.10.2025.

16.10.2025 судом було направлено запит до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_1 17.10.2025 судом отримано інформацію з Реєстру Вінницької міської територіальної громади стосовно реєстрації місця проживання особи.

Ухвалою суду від 24.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано від відповідача копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

До суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 10.11.2025 надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Скопчака Я. В., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, та перебуває з 24.09.2025 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов`язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 в частині виконання військового обов`язку в запасі, що включає обов`язок з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

06.09.2025 громадянин ОСОБА_1 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пп.2 п. 1 та пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів отримав повістку №АЄШ259КАБ 1214/1158 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10-00 год. 08.09.2025.

08.09.2025 громадянин ОСОБА_1 проігнорував вимоги та по повістці 08.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_9 не з`явився, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пп.2 п. 1 та пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №7709 від 08.09.2025, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним №7709/1 від 11.09.2025 та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним №7709/2 від 15.09.2025, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.

22.09.2025 громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. сержантом ОСОБА_3 , керуючись статтями 235, 254, 256 КУпАП було складено протокол №5887 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу власноручно зазначено: «не з`явився по повістці, тому що був на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025».

Другий примірник протоколу громадянин ОСОБА_1 отримав 22.09.2025, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.

06.10.2025 на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

ОСОБА_1 був повідомленим про дату й час розгляду справи, на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, клопотань про продовження розгляду справи не надав, тому розгляд справи відбувся без участі громадянина ОСОБА_1 відповідно до статей 276-280 КУпАП.

Для визнання причини неприбуття до ТЦК та СП перешкода стихійного характеру, хвороба чи інша обставина, має мати характер такої, які позбавляють можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк.

Відтак, громадянин ОСОБА_1 на підтвердження поважності причин неприбуття надіслав повідомлення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин його неявки за повісткою на 08.09.2025 на 10-00 год. у зв`язку зі стаціонарним лікуванням у КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради». До повідомлення ОСОБА_1 додав копію виписки № 21309 із медичної карти стаціонарного хворого. Відповідно до медичного висновку № 1111-38PC-K8CP-CP82 від 09.09.2025 про тимчасову непрацездатність з електронної системи охорони здоров`я, пацієнт ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк, та у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ТЦК та СП, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ТЦК та СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

З матеріалів справи встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не пізніше трьох діб від визначеної у повістці дати і часу прибуття, повідомив про причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки виписку №21309 із медичної карти стаціонарного хворого направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 поштовим відправленням 10.09.2024. Однак, ОСОБА_1 в подальшому, шляхом свідомого ігнорування свого обов`язку військовозобов`язаного, в порушення вимог ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у найкоротший строк після виписки з лікарні самостійно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з`явився лише 22.09.2025, тобто на сьомий день після закінчення лікування.

Повістка є лише засобом оповіщення військовозобов`язаного для його прибуття на вказану дату до ТЦК та СП, при цьому, обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до відповідного ТЦК та СП встановлений не повісткою, а Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 300/1263/22 від 08.09.2022.

Отже, наявність поважної причини неприбуття за викликом не звільняє військовозобов`язаного від обов`язку, встановленого Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у триденний строк повідомити про причини не прибуття та прибути за викликом до відповідного ТЦК та СП після закінчення обставин, які унеможливили його прибуття на місце та у строк, вказані в раніше врученій повістці.

Такі висновки спростовують твердження позивача, що він нібито виконав вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.24 Порядку № 560, тобто у строк, що не перевищує сім календарних днів з дня закінчення лікування, з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відтак, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , завершивши лікування і маючи задовільний стан здоров`я та маючи встановлений обов`язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 у найкоротший строк, проте усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи її шкідливі наслідки та свідомо допускаючи настання цих наслідків в умовах воєнного стану та проведення загальної мобілізації, свідомо проігнорував вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку мобілізацію та мобілізацію.

Посилання позивача на результати дослідження від 17.09.2025 та результати огляду № 11594544 від 19.09.2025 як на доказ поважності неявки по повісті, не може братись до уваги, оскільки здача аналізів чи проведення огляду у гастроентеролога, не є обставинами, що мають характер таких, які позбавляють можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач зазначає, що оскільки він перебуває на обліку як військовозобов`язаний в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а оскаржувану постанову винесено ІНФОРМАЦІЯ_7 , то така постанова є протиправною.

Такі твердження є безпідставними, оскільки з 24.09.2025 позивача взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується обліковою карткою ОСОБА_1 .

Більш того, згідно зі ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися не тільки за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, а також за місцем їх виявлення.

Місце виявлення вчиненого правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення є м. Вінниця.

Зважаючи на вище викладене, представник позивача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в повному обсязі. Судове засідання, призначене на 08.12.2025, провести без представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До відзиву представником відповідача долучено копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1

27.11.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача – адвоката Дмитришиної Т. І. про забезпечення вищевказаного позову, що унеможливить порушення прав та інтересів позивача, та заява про залучення до участі в розгляді справи в як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, Третій ВДВС у м. Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2025 заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дмитришиної Т. І. про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 задоволено та зупинено стягнення за виконавчим провадженням НОМЕР_5 від 25.11.2025, яке здійснюється старшим державним виконавцем Третього ВДВС у м. Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фомченком Д. С. на підставі постанови №8523, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.10.2025, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 34 000, 00 грн, до моменту набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/32442/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні, призначеному на 14-30 08.12.25, позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що підтримує позов в повному обсязі з підстав викладений в позовній заяві. Додав, що 04.09.2025 дільничний поліцейський зателефонував йому і повідомив, що він перебуває в розшуку. Перший раз розшук був у зв`язку з тим, що він не пройшов ВЛК. ВЛК він не пройшов повністю, в зв`язку з тим, що йому робили операцію. 02.09.2025 він був направлений на обстеження, яке він одразу не пройшов, оскільки необхідно було підготуватися. 05.09.2025 він пішов на ВЛК та показав медичну документацію, де було зазначено, що йому потрібно пройти дообстеження. На ВЛК його запитали, чи йому буде достатньо 5 днів для проходження дообстеження, та відвозили до військової частини, але він був повернутий назад. В той день почувався зле, мав проблеми з шлунково-кишковим трактом, звернувся до лікарні. З 08.09.2025 по 15.09.2025 він був на стаціонарному лікуванні у зв`язку з гіпертонічним кризом. З 17.09.2025 він пішов здавати аналізи, за направленням гастроентеролога, оскільки стан його здоров`я не покращився. Призначені йому аналізи здаються тільки в приватній клініці, він знайшов лабораторію та здав аналізи. Аналізи були негативні і він потребував стаціонарного лікування. 22.09.2025 він прийшов до ТЦК та СП, щоб пояснити, чому він не з`явився за повісткою 08.09.2025. 09.09.2025 він звернувся до відповідача з заявою, що лікується в стаціонарі, відповідну заяву він направив поштою, приклавши медичну виписку. Відповідачем було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за неявку 08.09.2025 за повісткою. Копію протоколу про адміністративне правопорушення йому вручили 22.09.2025, він давав письмові пояснення в протоколі та йому повідомили, що 06.10.2025 буде слухання справи. 06.10.2025 він прийти не зміг, оскільки проходив лікування в стаціонарі, лікував панкріатит. 07.10.2025 він забрав постанову та йому виписали повістку на іншу дату, на яку він являвся.

Представник позивача – адвокат Дмитришина Т. І. підтримала позовні вимоги, аргументуючи мотивами, викладеними у позовній заяві та просила їх задовольнити в повному обсязі. Додатково суду пояснила, що її довіритель отримав повістку про явку 08.09.2025. Відвідував ТЦК та СП 05.09.2025. Був госпіталізований до стаціонару, з 08.09.2025 по 15.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. 15.09.2025 за направленням проходив дообстеження в зв`язку з станом здоров`я. Листок непрацездатності був сформований 09.09.2025 з 08.09.2025. Повідомив своєчасно ТЦК та СП про поважність причини неявки. Все зазначене свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

По справі судом встановлені нижче зазначені факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні оглянуто і досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо позивача (а. с. 41-59) та письмові докази, надані позивачем, з яких вбачається таке:

22.09.2025 оператором групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 – старшим сержантом ОСОБА_4 було складено відносно ОСОБА_1 протокол №5887 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а. с. 12-13, 45-47).

Суть адміністративного правопорушення зазначена в тому, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пп. 2 та пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, а саме, громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено повістку № АЄЩ 259 КАБ від 06.09.2025, про те що йому необхідно з`явитися 08.09.2025 на 10-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але громадянин ОСОБА_1 , проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом у визначений час в зазначену установу, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.

За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 210 КУПАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

ОСОБА_1 під підпис було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, вручений другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно вказав, що він не з`явився по повістці, тому що був на лікарняному з 08.09.2025 по 15.09.2025. З 15.09.2025 по 22.09.2025 він змушений був дообстежуватися по причині поганого стану здоров`я. Обстеження і висновок лікаря-гастроентеролога виявили захворювання підшлункової залози.

В протоколі про адміністративне правопорушення є запис, що до нього додаються копії паспорта ОСОБА_1 , повістки №АЄЩ 259 КАБ від 06.09.2025, медична виписка № 1111-38РС-К8СР-СР82 від 15.09.2025, акти про неприбуття.

З електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+», сформованого 18.09.2025, дійсного до 18.09.2026, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває в розшуку з 14.09.2025 з причини неприбуття за повіткою до ТЦК та СП, за категорією обліку: військовозобов`язаний, відстрочки не має; перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до постанови ВЛК від 05.09.2025 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони; військове знання: солдат; ВОС: 100868; номер в реєстрі «Оберіг» НОМЕР_1 ; дані уточнено вчасно; дата уточнення даних: 22.05.2024 (а. с. 11 зворот).

06.10.2025 на підставі вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено грошове стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн (а. с.13 зворот – 15).

В постанові вказано, що ОСОБА_1 , було вручено повістку, відповідно до якої він повинен був прибути 08.09.2025 о 9-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, гр. ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та належним чином повідомленим, про що свідчить власноручний підпис у розписці до повістки № АСЩ 259 КАБ про необхідність прибути 08.09.2025 на 9-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом, у визначений строк не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення свої облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, що потягло неможливість встановлення його призначення на особливий період, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частин 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 2 п. 1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

В постанові зазначено, що згідно наданих пояснень ОСОБА_5 (таке прізвище, вказане в постанові), стверджує, що у визначений строк не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення свої облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, оскільки хворів, але підтверджуючих документів не має.

Копія постанови була вручена позивачу особисто 07.10.2025 (а. с. 15).

Копія повістки №АЄЩ 259 КАБ 1214/1158 від 06.09.2025 на ім`я ОСОБА_1 , якого було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10-00 год. 08.09.2025 для уточнення даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період (а.с.50).

Акти фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці від 08.09.2025, 11.09.2025, 15.09.2025, складені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_1 , в яких зазначається, що ОСОБА_1 отримав повістку №№АЄЩ 259 КАБ про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10-00 08.09.2025 для визначення призначення на особливий період, проте 08.09.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, у три денний термін після неприбуття за викликом до 11.09.2025 шляхом безпосереднього звернення чи в будь-який інший спосіб не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини свого неприбуття, у 7-денний термін після неприбуття за викликом на 10-00 год. 08.09.2025 до 15.09.2025 негайно не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.52-56).

З облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_1 24.09.2025 знято з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якому він перебував з 05.09.2025, та 24.09.2025 взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.59).

Позивачем на підтвердження проходження лікування та обстеження в період з 08.09.2025 по 19.09.2025 було надано медичну документацію (а.с.15 зворот, 17, 18 зворот, 19 – 21), а саме:

Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №21309 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 15.09.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 08.09.2025 по 15.09.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні.

Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №21309 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 09.09.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 08.09.2025 по теперішній час перебуває на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні. Аналогічна виписка є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність №1111-38РС-К8СР-СР82 від 09.09.2025, сформований лікарем-кардіологом ОСОБА_6 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної ради».

Результати медичного дослідження, проведеного 17.09.2025 Медичним центром «САЛЮТЕМ» ОСОБА_1 .

Консультативний висновок гастроентеролога КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» від 02.09.2025, виданий ОСОБА_1 .

З копії повідомлення ОСОБА_1 , адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє про те, що 08.09.2025 на 10-00 не зміг з`явитися по повістці №АЄЩ250 КАБ 1214/1158 в ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з стаціонарним лікуванням у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М. І. Пирогова. У додатку вказана Виписка №21309. Аналогічне повідомлення з вх.№14/4618 від 10.09.2025 є в матеріалах справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу підтверджується одержання 10.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 відправлення від ОСОБА_1 (а.с.16 зворот, 18).

Відповідно до інформації, одержаної судом з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 25.11.2025 відкрито ВП НОМЕР_6, боржником в якому зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягувачем – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ознайомившись з заявами сторін по суті справи, дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України – за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України – за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч. 3 цієї статті у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Як вбачається з досліджених судом належних та допустимих письмових доказів, позивач був викликаний повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10-00 08.09.2025. За викликом не прибув у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні. 09.09.2025 направив ІНФОРМАЦІЯ_8 засобами поштового зв`язку повідомлення про поважність причини неявки, яка підтверджувалась випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданою підприємством охорони здоров`я. Повідомлення про поважну причину неприбуття за викликом та документ, що її підтверджує, одержані відповідачем та знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Отже, позивач виконав вище зазначені вимоги закону, протягом трьох днів, маючи поважну причину неприбуття за викликом не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття повідомив про причини неявки в будь-який інший спосіб, тобто шляхом направлення повідомлення поштою, надав підтверджуючий документ підприємства охорони здоров`я комунальної форми власності.

Як вбачається з постанови №8523 від 06.10.2025 склад адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає у винному неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.09.2025 о 10-00 за відсутності документів, що підтверджують поважність причин неприбуття – хвороби.

Суд звертає увагу, що в постанові допущена описка – замість вірного прізвища ОСОБА_1 вказано – ОСОБА_5 .

Зазначене в постанові не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом, та письмовим доказам, які є в справі про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мав поважну причину неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно повідомив про поважні причини неявки та надав належний доказ, що підтверджує цю причину.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

З постанови №8523 від 06.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення частини 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також підпункту 2 п.1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Підпунктом 2 п.1 Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, ОСОБА_1 одночасно інкримінується як порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, та к і порушення правил військового обліку в особливий період, а дії його кваліфіковані за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто за статтею КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, з додержанням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, які підтверджені належними доказами.

Судом не встановлений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Навпаки судом встановлено, що позивач виконав вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо своєчасного повідомлення про наявність у нього поважних причин неприбуття до ТЦК та СП за повісткою, надавши належний підтверджуючий документ, а відповідач, одержавши повідомлення, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення призовниками,військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Суд не вбачає доказів, які підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в діях позивача.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, враховуючи вище наведені порушення, допущені при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вбачає підстави для визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ураховуючи положення вище зазначеної норми, а також те, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 484, 48 грн, що документально підтверджено (а. с. 24), суд доходить висновку про наявність підстав для присудження з суб`єкта владних повноважень на користь позивача судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 7 500, 00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 КАС України. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката Дмитришиної Т. І. представником позивача надано договір про надання правничої допомоги №08/10/25-1 від 08.10.2025 (а. с.8-9), платіжна інструкція №@2PL713133 від 13.10.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 за надання професійної правничої допомоги за договором №08/10/25-1 від 08.10.2025 сплачено 7 500, 00 грн (а. с. 23 ордер на надання правничої допомоги (а. с. 7).

Так, договір про надання професійної правової допомоги №08/10/25-1 від 08.10.2025 укладено між адвокатом Дмитришиною Т. І. (надалі – Адвокат) та ОСОБА_1 (надалі – Клієнт). Відповідно до п. 1.1 Адвокат приймає на себе доручення наступного змісту: представництво інтересів ОСОБА_1 у Вінницькому міському суді Вінницької області щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а замовник зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також всі понесені адвокатом фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору. Сума гонорару за прийнятим дорученням: 7500, 00 грн.

Клієнт наділяє адвоката наступними повноваженнями: всіма без виключень повноваженнями представника позивача, відповідача, третьої особи з самостійними та без самостійних вимог, заявника, зацікавленої особи, стягувача, боржника, іншого учасника процесу, передбаченими, в тому рахунку КАС України (1.5.1. Договору). Адвокат має право на повну оплату прийнятих від клієнта доручень та фактично виконаних робіт (1.6.3. Договору).

Загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи № 127/32442/25 у суді першої інстанції визначений у договорі про надання професійної правової допомоги №08/10/25-1 від 08.10.2025 на загальну суму 7 500, 00 грн.

Оплата суми гонорару в сумі 7 500, 00 грн підтверджується платіжною інструкцією №@2PL713133 від 13.10.2025.

Судом встановлено, що правнича допомога, надана адвокатом Дмитришиною Т. І. позивачу, пов`язана зі справою. Адвокатом виконані роботи, пов`язані зі складанням позовної заяви до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та участю в двох судових засіданнях. Отже, суду надані належні, допустимі та достатні докази щодо наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.

Враховуючи незначну складність справи, незначний обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ту обставину, що справа відповідно до закону слухалась в спрощеному позовному провадженні, обсяг доказів був незначним, справа не мала впливу на репутацію сторони та публічного інтересу до неї, принцип розумності витрат, суд вважає, що співмірною зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт буде сума 4 000, 00 грн.

Керуючись статями 77, 134, 139, 243-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову №8523 від 06.10.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 статті 210 КУпАП на ОСОБА_1  у виді штрафу у сумі 17 000, 00 грн.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1  у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви – 484, 48 грн та витрат на правничу допомогу – 4 000, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 06.01.2026.

Суддя        Олена БЕРЕЗОВСЬКА